- обхідник
- —————————————————————————————обхі́дникіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
обхідник — а, ч. Працівник, що здійснює обхід з метою огляду, перевірки. Монтер обхідник … Український тлумачний словник
обхідник — [оубх’і/дниек] ка, м. (на) ков і/ ку, мн. кие, к іў … Орфоепічний словник української мови
обхідний — а/, е/. 1) Яким обходять, об їжджають що небудь; кружний. Обхідний шлях. 2) спец. Те саме, що обвідний. 3) військ. Стос. до обходу, оточення ворога. 4) Пов язаний з обходом, відвідуванням певних людей або місць. •• Обхідни/й листо/к документ, на… … Український тлумачний словник